![]() |
ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ УЧНІВ |
Склади план на день. Щовечора плануй наступний день. Роби це в письмовій формі — на паперових чи електронних носіях. Дотримуйся принципу «від загального до конкретного», тобто плануй від більшого до меншого.
Розбивай роботу на частини. Починай з коротких завдань, бо вони допомагають зрушити з мертвої точки. Як казав Конфуцій, шлях у тисячу миль починається з першого кроку.
Визнач терміни. Для кожного завдання визначай кінцевий строк виконання. Обов’язково враховуй результати зробленого раніше й аналізуй використаний робочий час. Це дасть змогу виявити помилки й знайти способи усунення наслідків цих помилок.
Ділися своїми планами на день з батьками. Батьки тобі допоможуть оптимально скласти плани на навчальну чверть, семестр і канікули.
Борися з «поглиначами часу». Спілкуйся в Інтернеті й дивися телевізор дозовано: не більше години на день.
Відпочивай удень. Достатньо заплющити очі й просто посидіти або полежати 5 хвилин, аби відновити внутрішню енергію. Відпочити від розумової праці допоможуть фізичні вправи
ü
ЯК АНАЛІЗУВАТИІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
ü
ВИКОРИСТАННЯКАРТИ, ЯК ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
ü
ЯК АНАЛІЗУВАТИІСТОРИЧНИЙ ДОКУМЕНТ?
ü
ЯК АНАЛІЗУВАТИІСТОРИЧНУ ПОДІЮ?
ü
ЛОГІЧНА СХЕМАВИВЧЕННЯ ІСТОРИЧНОГО ЯВИЩА
ü
ХАРАКТЕРИСТИКАСУСПІЛЬНИХ ВИСТУПІВ ТА РУХІВ
ü
ХАРАКТЕРИСТИКАІ ОЦІНКА ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ
ü
ЯК СКЛАСТИІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ?
ü
ПЛАН
ХАРАКТЕРИСТИКИ АРХІТЕКТУРНОЇ ПАМ'ЯТКИ
ü
ЯК АНАЛІЗУВАТИІСТОРИЧНУ КАРИКАТУРУ?
ü
ЯК АНАЛІЗУВАТИІСТОРИЧНУ ФОТОГРАФІЮ?
ü
ПОРІВНЯННЯІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ ТА ЯВИЩ
ü
ЯК НАВЧИТИСЬ
ВИЗНАЧАТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ'ЯЗКИ?
§ коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;де вони проходили;
§
за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;
§
який розвиток вони отримали надалі;
§
яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;
§
яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони
відображали;
§
який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни
чи світу;
§
випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони
мали наслідки;
§
які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би
повелися Ви за таких умов?
§
коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності
проходили;
§
на який період історії людства вони припадають;
§
як ця подія співвідноситься з
іншими подіями чи процесами;
§ як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;
§ складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.
Визначення
місця історичних подій у просторі (використання
карти як історичного джерела)
§
правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне
освітлення карти);
§
запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ
(південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);
§
навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій
різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці,
райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на
них схожими позначками;
§
зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є
на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна
шпаргалка”;
§
працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть
умовні позначення;
§ на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.
Порівняння
однотипних явищ і подій
§
Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію
цих подій).
§
Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній
послідовності.
§
Дай відповідь на питання.
§
Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці
явищ і подій.
§ Зроби висновки після відповідного аналізу.
Робота з
текстом підручника та історичними документами
§
Приступаючи до роботи з текстом підручника та історичного документу,
визнач, яке завдання ви повинні виконувати.
§
Уважно прочитай текст підручника, документа. Визначи про яку подію,
факт іде мова.
§
Встанови зв'язок між тестом підручника і документа:
чи документ доповнює текст підручника;
чи один з них поглиблює інформацію, що
міститься в другому;
чи один з них дає оцінку матеріалу, що
викладає другий.
§
З'ясуй значення всіх понять, що містяться в текстах.
§
Склади план відповіді на те запитання, отримав перед початком роботи,
об'єднавши інформацію тексту підручника і документа.
§ Свою відповідь умовно поділи на частини, дай назву кожній і запиши.
Види роботи з
текстом підручника як джерелом інформації
§
читання мовчки або вголос;
§
виписування дат;
§
складання хронологічних таблиць;
§
робота з термінами, географічними назвами, висновками;
§
виписування імен історичних персоналій;
§
відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;
§
формулювання висновків на основі прочитаних фрагментів тексту;
конспектування;
§ складання плану чи тез.
Схема аналізу
історичного документу
Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ
про подію з уст дослідника).
Відділіть
у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.
§
Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?
§
Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища
замовчується?
§
Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори,
історичні події чи загальна ситуація в цей період?
§
Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?
§
Якими мотивами керувався автор документу?
§ Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?
Визначення
хронологічних рамок подій, їх співвідношення. Складання хронологічної таблиці
§
Запиши в зошиті дати головних подій до кожної теми, запам'ятовуючи їх.
§
При складанні хронологічної таблиці чітко записуй дату чи хронологічні
рамки подій і точно формулюй їх назви (при цьому не забувай, до якої теми
складається таблиця).
§
Порівняй хронологічні таблиці з історії України і всесвітньої історії:
ü
знайди спільні чи близькі за часом дати;
ü
порівняй події;
ü зроби висновки.
Вміння
висловлювати власну думку при обговоренні історичних питань, усне рецензування
відповідей інших учнів
§
Уважно слухай відповідь товариша.· Бери участь в обговоренні, доповнюй,
виправляй помилки, неточності.
§ Дай оцінку, наскільки повною була відповідь; чи вірно викладено факти, чи була відповідь послідовною.
Вимоги до плану
§
Планом повинен бути охоплений весь зміст тексту. Нічого суттєвого не
повинно бути пропущено.
§ У заголовках не повинні повторюватись одні й ті ж думки.
Складання плану
§
Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфу.
§
Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.
§
Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти
план.
§
3апишіть головні, на Ваш погляд,
думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.
§
Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде
простий план теми.
§
Якщо план складний, виділіть провідні (дві-три) ідеї та спробуйте
перегрупувати матеріал таким чином, щоб він відповідав цим ідеям.
§
3найдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і
запишіть їх у вигляді підпунктів плану.
§
Перевірте, чи розкриває план тему, чи є у ньому своя логіка й
завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.
Пам'ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.
Конспектування
Конспектування – це стислий виклад основного змісту
прочитаного (почутого).
§
Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в
цілому.
§
Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).
§
Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.
§
Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.
§ Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.
Характеристика пам'яток культури
§ Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого
мистецтва, архітектури, скульптури.
§
До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.
§
Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?
§
Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.
§ Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).
Як скласти
історичний портрет
§
Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та
діяльність (творчість) діяча.
§
Визначити походження (стан) цієї людини.
§
Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід,
дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).
§
Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або
митця.
§
Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.
§
Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.
§
Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.
§
Як ви оцінюєте його діяльність?
§ Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії).
Схема
характеристики історичної особи
§ Історичні умови, виклики та
вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної
постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та
формування.
§
Цілі діяльності та можливості їх досягнення.
§
Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.
§
Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи
світу.
§
У чому значення діяльності цієї особистості.
§ Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?
Узагальнення
Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак
історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що
опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде
від простого до складного (від конкретного до абстрактного).
§
Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
§
Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.
§
Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
§
Проаналізувавши їх, виділіть
спільні риси.
§ Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.
Порівняння
Порівняння – це розумова операція, спрямована на
встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями,
явищами чи процесами.
Етапами порівняння можуть бути:
§
засвоєння об'єктів порівняння та їх запис;
§
виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об'єктів, які
порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це
своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.
§
чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;
§
порівняння об'єктів за кожним з критеріїв;стисле узагальнення та його
запис.
Немає коментарів:
Дописати коментар