Археологічні культури та
археологічні пам’ятки краю.
Територія
нашого краю здавна була заселена людьми, про що свідчать археологічні знахідки.
Перші дослідження території теперішнього Благовіщенського району були проведені
ще в 1909, 1913, 1939,1949, 1954, 1977-1978 роках під керівництвом С.С. Гамченко,
Е.А. Симоновича, В.М. Даниленко, М.Л.
Макаревича. Нажаль, наш край в епоху найдавніших часів вивчений ще недостатньо.
Скрізь, де
жила людина, ми знаходимо сліди її життя і
діяльності. Надійним сховищем більшості археологічних матеріалів є
земля. Знайти археологічні предмети можна не скрізь, а лише в тих місцях, які
безпосередньо пов’язані з діяльністю людини. Такі місця називаються археологічними
пам'ятками Найбільш розповсюджені з них – поселення ( стоянки, городища,
міста…).
Велике
значення мають поховання. Знахідки можна об’єднати за місцем, часом, спільністю
предметів, типом в археологічну культуру.
Палеоліт 40- 10 тис. років тому – Сабатинівка
І
Знайдено окремі кремнієві знаряддя і рештки
фарби.( 1939 рік)
Неоліт
6 – 4 тис. до н.е. – буго - дністровська культура ,Сабатинівка І
Це
найдавніша землеробська культура в Східній Європі. Її землеробський характер
підтверджується знахідками: уламки камінних зернотерок, рогові мотики, крем’яні
вкладки до серпів. Стоянка розкопана в 1949 році Даниленком В.Н. в урочищі Мельнича Круча. На глибині 2 км були
знайдені уламки неолітичного чорноглиняного глечика, вироби з каменя та 2
кістяних вістря. В 1955 році дослідження були продовжені.
Енеоліт
4 – 3 тис. до н.е. - трипільська
культура - Сабатинівка ІІ, Данилова Балка. Ранньотрипільське
поселення Сабатинівка ІІ розташоване на правому березі річки Синиці. Напівземлянкове житло, досліджене археологами
мало незначну глибину. В плані було овальної форми, з площею 5,5 на
3,5 м. Стіни наземної частини , мабуть, були зроблені з дерева. В середині
житла виявлено групу каменів від
зруйнованого вогнища. В розвалі житла під час розкопок знайдено значну
кількість глиняного посуду, антропоморфні статуетки, вироби з кремнію та кості,
кістки тварин. Глиняний посуд можна поділити на кухонний та столовий. Перший -товстий,
шершавий, без орнаменту. Другий – з тонкими стінками, чорними та сірими
загладженими поверхнями і орнаментом у вигляді лінійних композицій з відбитками
гребінчастого штампа.
Статуетки представлені маленькими сидячими
жіночими фігурками, нижня частина яких досить реалістична, а верхня стилізована
( замість голови та рук є лише невеликі виступи ).( див. малюнок). Орнаменту на них немає.
Знайдено також крем’яні скребки, свердла,
наконечники стріл, кістяні шила, підвіски з трубчатих кісток, амулети, що
імітують просвердлені зуби оленя. Серед тварин, кістки яких було зібрані на
поселенні, переважали домашні – велика рогата худоба, свиня, коза, собака.
Сліди
пізніших жител мали вигляд скупчень глиняної випаленої обмазки від підлоги
прямокутних у плані споруд. Це поселення відноситься до кінця раннього
трипілля.
Особливо
щедрі знахідки 5 ранньотрипільських ям в с. Данилова Балка, днища яких були
обмазані зеленкуватою глиною. В них був посуд різного призначення, кістки
тварин, черепки з розписом червоною фарбою, вироби з рогу та кремнію, фрагменти
зернотерок, уламки ритуальних жіночих статуеток з глини.
Ще раніше
було досліджено знахідку кістяної стеки з зубцями, яка використовувалася для нанесення штампів поглибленого орнаменту.
Знахідки в с. Данилова Балка під час
експедиції Е.О Симоновича в 1977- 1978 р.
Схема
розкопу в с. Данилова Балка
До кінця раннього трипілля
відноситься і поселення в с. Гренівка. Там знайдено кам’яну зернотерку,
вмонтовану в підлогу. Поряд знаходилася товстостінна посудина, що служила, очевидно, для зберігання
зерна. Всередині житла було знайдено також уламки від розбитих чаш на високих
підставках, кришок, ринок та горщиків, орнаментованих заглибленими лініями.
Траплялися навіть сліди червоної фарби.
Епоха міді і бронзи 3-2 тис до н. е.- Сабатинівка І
Важливий період в історії
людства, протягом якого було винайдено штучний метал – бронзу – сплав міді з
оловом, свинцем, цинком. Це покращило якість знарядь праці, сприяло подальшому
розвитку. Призвело до заміни материнського роду на батьківський.
До епохи бронзи відносяться
пам’ятники сабатинівської культури. Час існування – 14 – 12 ст. до н.е. Основою
господарства було землеробство і скотарство. Поселення складалися з наземних
або частково заглиблених в землю жител. Збільшується кількість виробів з бронзи
– серпи, ножі, тесла, долота, кинджали, списи, прикраси.
Біля с.Сабатинівка знайдено численні поховання, скарби бронзових
виробів, багато випадкових знахідок. Знайдено посуд, характерною рисою
якого – наявність валика значно нижче краю посуду.
Біля сіл Богданове та Синьки в
2004 році було розкопане поховання, що відноситься до бронзового періоду і
належало скотарським племенам ямної культури. Які на кінець 3 – початок 2 тис.
до н.е. займали степову зону та південні райони Лісостепу Східної Європи.
Найунікальнішою знахідкою на
території нашого району став сабатинівський човен, що був виявлений місцевими
підлітками Володею Глухим , Філіпчуком
Петром , П′янкевичем Василем, Тавровським Григорієм на Мельниковій кручі під
водою.Човен дістала експедиція під керівництвом професора Р.А. Орбелі з
Ленінграду. Це сталося 12 вересня 1937 року. Човен був зроблений з цілого
стовбура дерева, майже семи метрів
довжиною.На борту човна було 12 отворів діаметром 10-15 мм. Вони могли служити
для кріплення або лопатоподібних весел, або зв'язок очерету, що покращували
плавучість човна. Маса – 1088кг, вантажність – 1570 кг, з командою у 6-9
чоловік могли перевозити вантаж у 900 кг. Розміри човна свідчать про те, що він
використовувався для транспортних цілей, а не для риболовлі. Найбільш вірогідною датою виготовлення човна
слід вважати 14 -12 ст. дон.е., що припадає на середину бронзового віку, на
племена катакомбної , багатовалькової кераміки, сабатинівської культур для
місцевості степу та лісостепу. У світовій історії сабатинівський човен
посідає особливе місце, бо це найстародавніше із суден., які були підняті з
водних глибин. З 1939 року і до сьогодні човен
зберігається в Сант-Петербурзькому центральному військово – морському музею.
Кургани
скіфського часу
Ранньослов’янські
пам’ятки ( 1 - 4 ст. н.е.) - Синицівка,
Черняхівська
культура - Данилова Балка (4-5 ст. н.е.)
Між селами Синицівка та
Сабатинівка знайдено млинарську будівлю 3
– 4 ст. н.е. Ця знахідка свідчить про високий рівень землеробства. Являє собою
своєрідний ручний млин, але верхня частина, рухоме жорно не знайдено. Поряд були уламки
глиняного посуду, який є своєрідним варіантом черняхівської культури.
Біля С.Данилова Балка розкопано 9
черняхівських поховань. Що датуються 4-5 ст. н.е. Черняхівські поховання
ґрунтовні і дуже великі. Поховання здійснювалося за обрядом трупоспалення в
урнах, але є і трупопокладення. Головним заняттям було орне землеробство та
скотарство. Високого рівня досягло і
залізно обробне ремесло, гончарство, ткацтво, обробіток металів. Черняхівські
племена підтримували зв’язки з Римом, про що свідчать численні знахідки
римських виробів та монет. Було знайдено скляний тонкостінний кубок конічної
форми, прикрашений « синіми глазками». Такий посуд датується 4- 5 ст. н. е. Вперше
тут було знайдено поховання зі спалюванням ямного типу. 5 поховань мають
північну орієнтацію і 3 західну. В похованнях були сосуди та інший посуд.
Немає коментарів:
Дописати коментар